Загрози в Інтернеті. Безпечне зберігання даних

1. Назвіть види ризиків, з якими стискається користувач в Інтернеті.

Комунікаційні ризики – це  знайомства і спілкування в Інтернеті під час яких на дитину можливий кібербулінг та кібергрумінг. 

Кібербулінг — переслідування повідомленнями в Інтернеті, що містять образи, погрози та агресію; це підлітковий віртуальний терор, напад із метою завдати психологічної шкоди. Простіше кажучи — сучасний цифровий аналог дитячого знущання.
Останнім часом основною платформою для кібербулінгу стали соціальні мережі.

Кібергрумінг – входження у довіру до дитини.

2. Які ризики є складовими комунікаційних ризиків?Чому вони так називаються?

Комунікаційні ризики- ризики, що пов'язані зі спілкуванням у мережі та використання онлайн-ігор.

Булінг;

Кібер-грумінг;

Надмірне захоплення іграми в мережі.

3. Які ризики є складовими контентних ризиків? Охарактеризуйте їх. 

Контентні ризики — це матеріали (тексти, картинки, аудіо і відеофайли, посилання на сторонні ресурси), що містять насильство, агресію, еротику і порнографію, нецензурну лексику, інформацію, що розпалює расову ненависть, пропаганду анорексії і булімії, суїциду, азартних ігор, наркотичних речовин і т.д.

4. Які ризики є складовими споживчих ризиків? Що треба зробити, щоб їх уникнути?

Дану група ризиків  в мережі Інтернет відносять до кіберзлочинів: продаж товарів через мережу де часто вони не відповідають своїм характеристикам, про що порушується Закон України «Про захист прав споживача», перевід грошових потоків через банківські картки де не завжди конфіденційна інформація є незахищеною.

1. Приділяйте увагу захисту устаткування та інформації:

-      Регулярно обновляйте операційну систему.

2. Захистіть себе в он-лайні

-      З обережністю розголошуйте особисту інформацію.

3. Дотримуйтеся правового поля

-      Законів потрібно дотримуватися навіть в Інтернеті.

5. Як зменшити різики під час користування сервісами Інтернету?

1)Не розміщувати в Інтернеті : домашню адресу, номер телефона, розпорядок дня, важливі повідомлення про довготривалу подорож;
2)Не надавати незнайомим людям  персональні данні, та паролі;
3)Повідомляти батьків чи близьких про намагання сторонніх людей отримати додаткову інформацію про вас;
4)Не відкривати вклалень від незнайомих осіб
5)Використовувати засоби захисту браузера.

Основи інформаційної безпеки

1. -Поясніть термін “Інформаційна безпека”
   Інформаці́йна безпе́ка — це стан захищеності систем обробки і зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації, або комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захищеності інформації від несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки, запису чи знищення
   
2. -Які основні складові має інформаційна безпека?
   
   
   
3. -Класифікація загроз інформаційній безпеці.
   
   Є такі загрози, як: нешкідливі, шкідливі, дуже шкідливі .
   
4. -Які дії характерні для шкідливих програм?
   
   Завдають значних збитків, призводять до перебоїв у роботі комп'ютерної системи: зменшують розмір доступної оперативної пам'яті, перезавантажують комп'ютер тощо. Знищують дані з постійної та зовнішньої пам'яті, виконують шпигунські дії тощо.
   
5. -На які види поділяються шкідливі програми за рівнем
   небезпечності дій? Які дії характерні для кожного з видів?
   
   
6. -На які види поділяються шкідливі програми за принципами розповсюдження та функціонування? Які дії характерні для кожного з видів?
    дискові (завантажувальні) віруси – розмножуються копіюванням себе в службові ділянки дисків та інших змінних носіїв, яке відбувається під час спроби користувача зчитати дані з ураженого носія
7. -Як називаються програми, що використовуються для захисту компьютера від шкідливих програм? Наведіть приклади.
   
    Антивірусна програма (антивірус) — спеціалізована програма для знаходження комп'ютерних вірусів, а також небажаних (шкідливих) програм загалом та відновлення заражених (модифікованих) такими програмами файлів, а також для профілактики — запобігання зараження(модифікації) файлів чи операційної системи шкідливим кодом.
   
8. -Які модулі можуть входити до складу програм захисту комп’ютера від шкідливих програм? Які дії вони виконують?
    Розрізняють такі антивірусні програми:
   
   • детектори (сканери) –  програми,  що  здатні  проводити  перевірку комп’ютера на наявність шкідливих програм і повідомляти користувача  про  їх  наявність.  У  ході  перевірки  програми  використовують дані з так званих антивірусних баз – сукупності даних про відомі на даний момент часу шкідливі програми і способи боротьби з ними;
   
   • лікарі – програми, що здійснюють «лікування» комп’ютерів від виявлених шкідливих програм, тобто знешкоджують їх, а при неможливості знешкодження можуть видаляти заражені об’єкти або розташовувати їх у спеціальних папках. Як і детектори, лікарі використовують антивірусні бази для оновлення даних про способи боротьби зі
   шкідливими програмами;
   
   • монітори – програми, що постійно (резидентно) знаходяться в оперативній  пам’яті  комп’ютера  з  моменту  завантаження  операційної системи і перевіряють усі файли і диски, до яких іде звертання, блокують дії, що можуть ідентифікуватись як дії шкідливої програми;
   • ревізори – програми, які аналізують стан системних файлів і папок та порівнюють їх зі станом, що був на початку роботи антивірусної програми.  При  певних  змінах,  які  характерні  для  діяльності шкідливих  програм,  програма-ревізор  виводить  повідомлення  про можливість ураження шкідливою програмою;